Codein Purple Drank Аркадак

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Мля, брат, ну я тебе расскажу, как я взял закладки на кодеин и два дня подряд пырялся, а еще успел в доту-два поиграть! Это охуенно, просто наркоша наркотическая, ты чувствуешь, как все вокруг становится таким заебись ярким и прикольным, а ты ловишь дозняк и пыряешься в своем мирке.

Так вот, это было на прошлой неделе. Я, как обычно, сижу ничего не делаю, дальше мой недельный запас номер 1 на исходе. Захотелось чего-то нового, чего-то особенного, и я решил пойти на экстрим и взять закладки на кодеин. Знаешь, это такой специфический опыт, но я уже привык, чувак, ведь в моей жизни наркотическое опьянение – обыденность.

Решил я искать по своим дилерам, ведь перебиваться между этими созданиями, которые тебе продавать могут, – просто наша жестокая реальность. Кстати, тут народ иногда по бонгу курит, но я пока пропускаю эту хуйню, но не исключаю, что через бонг тоже буду пробовать. Ну вот, нашел одного, надежного, дорогого, но зато нормального – назовем его Саша-дилицо. Этот пацан шарит во всех закладках и всегда держит свои дозники под контролем.

Созвонился я с ним, и он мне говорит: "Слушай, брат, кодеин у меня подорожал, но я тебе сделаю хороший бонус. Возьми пачку закладок и я приложу еще граммов пять номера 1, чтобы днишку осветить". Я, конечно, не отказался, ведь такая возможность не каждый день выпадает. Определились с местом встречи и пошел я забирать свои игрушки новые.

Встреча прошла, как обычно, под сигаретой и болтушками. Саша-дилицо уже наинъектировался и выглядел максимально расслабленным. Показал он мне свои новые закладки, и я просто запал, словами не передать! Какой годный шмот! Взял я пачку с парой кубиков, и Саша, как обещал, положил еще граммов пять номер 1 в мою карманную аптеку.

Вернулся я домой, подготовил всю свою кабальную снарягу. Выбрал удобное место, налил себе колу, чтобы пить во время игры, и начал свою одиссею. Пырялся я весь день и весь следующий, просто забывая о реальности. Моя комната превратилась в наркотическую бухту, где тусили веселые герои из Dota 2 и огромные горы закладок на кодеин.

Во время игры я, конечно, забывал о дозе. Иногда приходилось принимать небольшие перерывы, чтобы запихнуть себе еще пару кубиков, но это была мелочь по сравнению с тем, что меня ждало – катка после катки, победа за победой. Но, брат, так продолжалось не долго. Если б не это проклятое наркошное дерьмо, я бы мог спокойно наслаждаться игрой, но моя жажда наркотического опьянения не давала мне покоя.

Определенно, играть в состоянии наркотического опьянения – это нелепо и опасно в том же время. Ты теряешь контроль, все вокруг начинает казаться кривым и заипаным, а ты уже не можешь сосредоточиться на игре. Ладно, брат, я провозглашаю – наркотики и дота – это комбинация номер 1 к хуям. Лучше не допускать такого сочетания в своей жизни, если хочешь сохранить рассудок.

Так что, несмотря на все неудачи и опасности, я все равно не жалею, что провел эти два дня подряд в наркотическом опьянении и заиграл в Доту 2. Ведь это была незабываемая наркоша! Но буду ли я повторять этот эксперимент? ХЗ, брат, поживем-увидим.